Я хочу голову схилити на Твої коліна,
І ніжно так прошепотіти серцем :»Тату!!!»
Прийшла до Тебе я , Твоя дитина,
З доріг чужих, лишивши все позаду…
Позаду смуток , сИрітство душі,
Пекельні муки, здерті руки й ноги,
І ріки сліз, і німота віршів…
Усе позаду!!!Слава, слава Богу!!!
Не буду оглядатись! Я вперед іду!
І ось тепер я – у Твоїх обіймах!
Ти руку поклади на голову мою
І так держи- її ніхто не зніме.
Не хочу ні просити, ні жалітись…
Уста мої не вимовлять ні слова…
В Твоїй любові я прийшла зігрітись…
Лиш після цього далі йти готова!
Комментарий автора: Цей вірш народився під час перегляду концерту Сергія Попова.
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 10246 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Прекрасно, Наденька!
"В Твоїй любові я прийшла зігрітись…
Лиш після цього далі йти готова"!
И ОН тогда согрел тебя велико
и радостью напонил и восторгом!
Снял бремя то,что так уж тяготило
И ныне ты по истине свободна!
Теперь иди, сестра и радуйся тому,
Что Бог твой слышит всякую молитву!
Веди израненных таких же ко Христу
и их похожую молитву Он услышит!
Будь благословенна, дорогая!
Комментарий автора: Спасибо, Галинушка. Именно так! Благословений!
Отцвела сирень в саду... - Николай Зимин Словно день один,промчалось лето
Розовым огнём на голубом.
Осень за окном,а мы ответа
Средь увядших роз всё не найдём.
Может потому,что мы,как розы,
Лепестками розовыми губ
Осенью не можем пить те росы,
Росы те,что к нам с небес текут?..
