…по черепам: бам! бам!
А черепа: тресь! хрясь!
Гильзы, кровь, грязь…
Вою:
- Отделение! К бою!
А в отделении – два придурка –
Я и Шурка,
Два пулемета – вот и вся рота –
Один дурак, другой – псих
И уже часа два, как нас нет с живых.
Одна дверь, два окна – ловушка!
Хана!
Где вертушки?
Где вертушки?!!
Боекомплекта – на сто лет,
Что это? – граната, пистолет:
- На, на!!!
Рвануло бронежилет,
А крови – нет, - кончилась, что ли?
Боли – тоже нет…
Свет…
Что это,
Кто эти люди – на полу, в пыли,
Один орет:
- Вали, я прикрою!
А другой воет:
- Отделение! К бою!
И по черепам: бам! бам!
А черепа: хрясь! тресь!
Провода, штукатурка…
- Суки, мы тут!
- Мама, я здесь! -
Да это же я и Шурка!..
- Ладно, - сказала душа, -
Раз такое дело…
И возвратилась в тело.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Молитва. - Наталия Мельниченко Сейчас мобильный телефон - вещь самая обычная.А лет 15 назад у одного из моих друзей появился первый в церкви мобильник.Мы с друзьями выбираем открытку ко дню рождения его счастливого обладателя.Находим: большой медведь с этаким важным видом разговаривает по сотовому!Смеялись: надо же - брата зовут Михаил, сложения могучего,мощный бас - и телефон в придачу.А текст открытки вы уже прочли.
